Чому усі ці дні на душі самотньо?
Занурений у справах, або в роботі
І плани, що не будуть уже в нагоді -
Життя відкладене на потім
А сонце робить коло і знов на сході,
Минуле вже відоме у кожній ноті.
І десь мене зустріне на повороті
Життя відкладене на потім...
У мене в голові питання:
“Чому я більше нікому не вірю?”
Тисячі слів вилітали
И всі на подвірʼя.
Але вже весна на дворі,
Кожен день на повторі.
Без тебе все не те -
Лише дзвінки на телефоні.
Як же дістало все це,
На обличчі нема посмішки, колить серце.
Я без тебе на дно цього життя,
Ми ніби актори в кіно - завжди до кінця.
Тут математика проста - на всі сто із ста.
Мене не вилікувати, можна вибрати рестарт.
Мені не потрібні гроші, щоб знайти у собі сили.
Хочу бачить твої очі, і це й дійсно є мій стимул
Чому усі ці дні на душі самотньо?
Занурений у справах або в роботі
І плани що не будуть уже в нагоді -
Життя відкладене на потім.
А сонце робить коло і знов на сході,
Минуле вже відоме у кожній ноті
І десь мене зустріне на повороті
Життя відкладене на потім...
Згадую минуле, так ніби це все не з нами.
Подивись за вікнами знову одне й те саме.
Знову від проблем лише відчуваю втому.
В худі під дощем, де-небудь, аби не вдома.
Я залишаюсь віч-на-віч з думками,
Трамвайними коліями йду дододу, вночі під зірками.
І майже все, що є на світі мене не цікавить.
Життя на потім, а раптом потім не настане?
Чому усі ці дні на душі самотньо?
Занурений у справах або в роботі.
І плани, що не будуть уже в нагоді -
Життя відкладене на потім.
А сонце робить коло і знов на сході,
Минуле вже відоме у кожній ноті
І десь мене зустріне на повороті
Життя відкладене на потім...
